Значення географії у свідомості пересічної людини часто недооцінене. Це при тому, що більшість інформації, яку сприймає людина, має просторову прив'язку. Без географічних знань неможливе успішне державне та регіональне управління, інженерно-проектувальна та будівельна діяльність, діяльність міжнародних компаній, внутрішня та зовнішня розвідка, прогнозування погоди тощо. Значна частина прогресу у впровадженні інформаційних технологій пов’язана саме зі створенням геоінформаційних систем. Проте географія достойна більшого, ніж бути служницею інших наук та видів людської діяльності.
Що вирізняє сучасну географію від інших наук? Для географії властивий холістичний погляд на світ - дослідження світу як цілісності, де жоден елемент не може розглядатися відірвано від інших. Жодна інша наука не претендує на пошук універсальних законів, які би пояснювали розвиток усіх форм руху матерії у їх єдності, намагаючись подолати прірву між сферою матерії і духу, природничого та суспільного. Її девіз – "Простір та взаємодія". У цих пошуках географія як ніколи наближається до філософії. Для науки, що традиційно дистанціювалася від неї й була "сама собі філософією" - це хороший знак і ознака прогресивності.
